Вентиляція приватного будинку

Європейські стандарти комфорту поступово впроваджуються і в нашій країні – у приватних будинках на допомогу системі природного повітрообміну будинку встановлюються механічні (примусові) вентиляційні системи.

Вентиляція приватного будинку або котеджу повинна попереджати появу багатьох негативних факторів:

• Виникнення захворювань серцево-судинних, кровотворних і дихальних систем, пов'язаних зі споживанням неякісного повітря
• Пересушування стін, якщо будинок дерев'яний
• Розвиток цвілі і грибків
• Вогкість
• Затхле, задушливе повітря
• Неприємні запахи

Найпоширенішими причинами появи вищевказаних «неприємностей» є непрофесійне проектування вентиляції приватного будинку, порушення технології будівництва і бажання господаря максимально герметизувати своє житло.

При забезпеченні оптимального повітрообміну та взяття під контроль температурного та вологісного режиму повітря можна уникнути витрат на відновлення розтріскавшихся і пожолобившихся дерев'яних поверхонь самого будинку і меблів що знаходиться в ньому. Неприємні запахи з кухні, туалету і комор будуть видалятися практично миттєво. Спроектована без помилок вентиляція приватного будинку дозволяє позбутися від цвілі і грибка у всіх вологих приміщеннях (ванних і постірочних кімнатах, зонах лазні і сауни, в підвалах і підпіллі).

Допомогти природному внутрішньобудинковому повітрообміну можна за допомогою установки вентиляторів витяжного типу і припливних побутових установок, що регулюють кількість свіжого повітря, температуру і рівень вологості в приміщеннях. При комплексному підході до облаштування вентиляції заміського будинку найбільш доцільною є припливно-витяжна установка з теплоутілізаціей, очищенням, підігрівом свіжого повітря, зручним управлінням і можливістю спільної роботи з кондиціонерами.

Підбирати і встановлювати вентиляційне обладнання для невеликого будинку або для багатоповерхового будинку слід з урахуванням особливих вимог до мікроклімату в приміщеннях різного призначення.

Види вентиляційних систем для приватного будинку

В приватних будинках зустрічається два види вентиляції: природна і механічна (примусова). До систем примусового типу відносять припливну, витяжну і припливно-витяжну вентиляцію з рекуперацією тепла.

Механічна система вентиляції будинку здатна працювати локально або обслуговувати всі приміщення. Проектується вона у випадках, коли необхідний повітрообмін за допомогою природної вентиляції забезпечуватися не може.

Природна вентиляція

Будь-який приватний будинок, навіть якщо це невеликий котедж, повинен обладнуватися природною витяжною вентиляцією. Для цього в капітальні стіни приміщень, ванних кімнат, санвузлів і кухні вбудовуються вентиляційні канали (стояки). Виходячи вище коника даху, вони забезпечують безперервний відтік повітря.

Якщо така вентиляція організована без помилок, відтік повітря починається в житлових приміщеннях (вітальня, спальні) і закінчується в витяжному каналі кухні, ванної та санвузла.

Механічна витяжна вентиляції приватного будинку

З вентиляцією такого типу вдасться досягти необхідної кратності повітрообміну. Важлива її перевага-відсутність залежності від погодних умов: температура, атмосферний тиск, вогкість, швидкість і напрямок вітру на систему витяжної вентиляції не впливають.

Механічна припливна вентиляція

Примусова подача вуличного повітря через систему припливної вентиляції сприяє розбавлення внутрішнього повітря в будинку без його механічного відводу.

Примусова припливна вентиляція будинку часто доповнює природну витяжну систему. Подача вуличного повітря забезпечується через повітряні припливні клапани (провітрювачі), канальні кондиціонери або припливну вентиляційну установку, в тому числі – компактного типу. Вхідне повітря може очищатися і навіть підігріватися за допомогою калорифера.

Поєднання природної витяжної з механічною припливною системою економічно вигідно і комфортно – такий тандем називається змішаною вентиляцією.

Припливно-витяжна механічна вентиляція з рекуперацією тепла

Примусову припливно-витяжну вентиляцію з попередньою фільтрацією повітря задіють у випадках, коли:

• Зовнішнє повітря забруднене.
• Будинок побудований з теплоємних матеріалів, що забезпечують підвищену герметичність і теплозбереження.

Така система покликана подати в будинок свіже повітря і видалити відпрацьовані повітряні маси. Для цього використовуються продуктивні приточно-витяжні вентиляційні установки (повнорозмірні або компактні), обладнані вентиляційним – пристроєм для нагрівання повітря, що поступає за допомогою тепла, «відібраного» у відпрацьованого повітря, що видаляється з будинку. Обладнання з рекуперацією тепла відрізняється мінімальним електроспоживанням – нагрівання повітря проводиться за рахунок шару целюлози в рекуператорі, а не через електронагрівач. Вентиляційні установки фільтрують вхідне повітря, працюють дуже тихо (при використанні шумоглушників) і дозволяють збалансувати повітряні потоки між приміщеннями будинку і зовнішнім середовищем.

Вентиляція за типами приміщень приватного будинку

Вентиляція на кухні в приватному будинку

Природне вентилювання власного будинку, навіть з використанням регульованих припливних клапанів, забезпечує прийнятний пасивний повітрообмін тільки при сприятливих метеоумовах. Вентиляція кухні приватного будинку залежить від вуличної температури і швидкості вітру, тому влітку, у сезон консервації, коли паро- і тепловиділення на кухні максимальне, особливо гостро відчувається нестача свіжого повітря.

Виходом, особливо для будинків з великою площею, буде використання системи примусової вентиляції кухні. Вона доповнить роботу природної вентсистеми, і не тільки освіжить атмосферу на кухні, але і усуне запахи готування, перш ніж вони стануть відчуватися в інших приміщеннях.

Якою має бути вентиляційна система кухні в заміському будинку?

Витрати повітря, що видаляється для кухонь нормуються ДБН Ст. 2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція і кондиціювання», і складають від мінімально допустимих 50,4 м³/год до оптимальних 72-100 м³/год (при висоті стель 2,5 м). При цьому фахівці рекомендують збільшити значення кухонного повітрообміну до 110 м³/год, якщо плита електрична, і до 140 м³/год, якщо плита газова.

Витяжка на домашній кухні

Самим необхідним пристроєм для організації короткочасної місцевої витяжної вентиляції кухні вважається побутова кухонна витяжка (або витяжний вентилятор), робота якої запускається вручну, або автоматично за допомогою датчика перевищення температурної межі, або датчика вологості (вентилятори з датчиком вологості). Вона встановлюється над варильною поверхнею на відстані 65-75 см і працює з продуктивністю до 100-120 м³/ч. Однак побутова витяжка не здатна впоратися з поглинанням всіх кухонних «ароматів», так як видаляє запахи тільки в області, що дорівнює приблизно двом діаметрам повітрозабірного отвору навколо себе.

Витяжку запахів, які встигли поширитися, бере на себе або природна вентсистема – витяжна сітка встановлюється у верхній частині приміщення (зазвичай на тій же стіні, до якої примикає плита), або механічна вентсистема (витяжний вентилятор для кухні) або припливно-витяжного типу.

Вентиляція приватного будинку з використанням припливно-витяжних установок – досить дороге рішення. Проектується така система, якщо існує проблема з організацією природної витяжної вентиляції або стоїть завдання чіткого контролю інтенсивності повітрообміну. Вентиляційна установка зазвичай розташовується на горищі, а повітроводи розподіляються по приміщеннях: в спальню, їдальню і зал надходить свіже повітря, а з кухні, санвузлів і ванної видаляються забруднені повітряні маси.

Раціональним варіантом припливно-витяжної системи кухні приватного будинку є установка з рекуперацією тепла. За рахунок нагріву повітряних мас що надходять ззовні, теплом витяжного повітря економиться до 50% електроенергії, що витрачається на його підігрів.

Вентиляція ванної кімнати в приватному будинку

Вентиляція в будинку повинна формувати повітрообмін у ванній кімнаті таким чином, щоб здійснювався приплив з «чистих» приміщень через стінну (дверну) решітку або зазор під дверима, а витяжка – через решітку під стелею, об'єднану з вентиляційною шахтою.

Витяжки з природним спонуканням буває достатньо, якщо будинок має невелику площу або якщо мова йде про котедж, невеликий дачний будиночок. У 2-3-поверхових особняках і одноповерхових будинках великої площі в приміщенні ванної слід проектувати механічну витяжну систему. Тільки завдяки вентсистемі примусового типу буде забезпечена оптимальна інтенсивність повітрообміну.

Вентиляція для ванної в приватному будинку: рішення декількох завдань

Нормалізація повітрообміну у вологих приміщеннях, таких як ванні кімнати, дозволяє знизити вологість повітря, яка часто досягає 75-95%, ліквідувати надлишкову теплоту і швидко позбутися від пари. В результаті, в кутах, на стінах і на стелі не буде розвиватися цвіль – головний ворог заміського будинку!

В дерев'яних будинках витяжна система запобігає також викривленню дерев'яних конструкцій, їх деформацію і руйнування.

Вентиляція ванних: норми для будинків

Для виключення появи грибка і цвілі вміст вологи в повітрі ванн не повинна перевищувати 65%, а оптимальна температура для цих приміщень повинна бути +20С в теплу пору року, і +25С взимку.

Показання до установки примусової вентсистеми

Система примусового повітровидалення ванних проектується, якщо:

• Вентиляція природного типу не вирішує поставлені завдання або була організована з помилками.
• Планується установка джакузі або парогенератора.

Також механічна витяжка у ванній облаштовується, якщо раніше встановлена вентсистема прийшла в непридатність, а її ремонт нераціональний.

Пристрої для організації витяжки в будинку

Для повітровидалення з ванної приватного будинку можуть використовуватися:

• Вентилятори осьові і відцентрові, вентилятори із зворотним клапаном
• Вентилятори канальні побутові

Витяжка осьовими і відцентровими вентиляторами – найпоширеніше і недороге рішення. Осьові пристрої в приватних будинках монтуються в невеликі ванни, часто через отвір (наскрізний) в зовнішній стіні. Відцентрові моделі впораються з повітрообміном великих ванних площею від 15 м², вони приєднуються допрокладеного на стадії будівництва повітропроводу.

В приватних будинках малої поверховості і великої площі з витяжкою у ванній краще всього справляються відцентрові або канальні вентилятори, відомі своєю продуктивністю, але потребують ретельного проектування і своєчасного обслуговування.

Вентиляція санвузла приватного будинку

Санвузли в приватних будинках діляться на дві категорії: ті, які проектуються при будівництві будинку, тоді вони приєднуються до вентшахти природної витяжної вентсистеми, і ті, які обладнуються у вже побудованому будинку. І якщо в першому випадку є якісь шанси на те, що вентиляція санвузла в приватному будинку буде працювати сама по собі, то в другому – без примусової витяжної системи не обійтися.

Примусова вентиляція з/у, обладнаного системою природної вентиляції витяжного типу, може знадобитися, якщо існують проблеми з функціонуванням витяжного каналу. Причинами можуть бути помилки проектування, засмічення шахти, несприятливі метеоумови (спека на вулиці, недостатня сила вітру).

Згідно з нормами ДБН, витяжка санвузла повинна бути не менше 50 м³/ч. Точні параметри витяжки розраховуються за обсягом приміщення.

Ознаки недостатньої вентиляції санвузла в будинку

Ознакою неправильної або недостатньо хорошої роботи вентиляції в туалеті може бути:

• Робота витяжних решіток на приплив. Подібна проблема виникає, коли в будинку відзначається недолік припливного повітря або він надходить не знизу будинку, а зверху. Крім того, свіжі повітряні маси може «викачувати» якесь обладнання, наприклад, котел.
• В санвузлі душно.
• Запотіває дзеркало.
• З'являється конденсат.
• Запах з туалету поширюється в інші кімнати.
• Повітря занадто вологе – розвивається цвіль, грибок.

Поява перерахованих вище проблем означає, що вентиляція приватного будинку потребує доопрацювання.

Способи примусового витяжного вентилювання санвузла

Через те, що туалетів буває кілька, і вони розташовуються на різних поверхах, вентиляція санвузла малоповерхового заміського будинку організовується за допомогою витяжних вентиляторів, витяжка брудного повітря вентустановкою з санвузлів забороняється держстандартами.

У невеликих будинках витяжка з туалету може організовуватися за допомогою осьових вентиляторів для туалету, встановлених в витяжний отвір природної системи вентиляції, якщо вона працює неефективно. Пристрій може бути оснащений інтервальним вимикачем, тоді приміщення буде провітрюватися в режимі «авто».

Також вентиляція в туалеті організовується за допомогою осьових або відцентрових вентиляторів, приєднаних до заздалегідь прокладеного повітропроводу. Сам повітропровід прокладається через горище з виходом на дах і утеплюється. Вентилятори (деякі моделі мають таймер на включення і виключення) можуть включатися разом зі світлом або за допомогою окремої клавіші всередині санвузла. Вентилятор з таймером відключення - безумовно краще рішення.

Вентиляція вбиральні приватного будинку

Гардеробних кімнат в заміському будинку, на відміну від квартири, може бути кілька. У холі може проектуватися гардеробна для верхнього одягу і роздягання гостей, в районі спальні – для постільної білизни, сорочок та іншого легкого одягу. Нерідко гардеробна облаштовується в мансардному приміщенні або в прохідній кімнаті.

Приміщення, виділені для гардеробних, можуть бути як з вікнами, так і без них. Однак, в будь-якому випадку, вентиляція вбиральні в приватному будинку забезпечуватися повинна. В іншому випадку, всередині з'явиться специфічний запах, буде волого, із-за недостатнього або відсутнього опалення на стінах можуть утворюватися краплі сконденсованої вологи, що згодом обов'язково приведе до розвитку цвілі і грибка.

Норми повітрообміну і витрати повітря

За нормативами, викладеними в ДБН, вентиляція в гардеробній повинна бути витяжною, з 1,5-кратністю повітрообміну.

Вентиляція вбиральні: припливна або витяжна?

Основне правило при організації повітрообміну у вбиральні – повітря з неї не повинно потрапляти в житлові кімнати, а приплив повітря всередину неї не допускається з кухні, ванної або туалету.

Дотримуючись цієї логіки, можливо кілька варіантів організації вентилювання вбиральні:

Варіант 1. Якщо гардеробні двері розміщені в житловій кімнаті, в неї врізається вентиляційна решітка або під дверима передбачається вентиляційний зазор. Всередині, з боку, протилежного входу, біля стелі проектується природний витяжний канал або встановлюється витяжний вентилятор.

Варіант 2. Якщо вхід в гардеробну виходить в коридор, в ній забезпечується приплив, наприклад, через клапан припливного типу в стіні або на вікні. Витяжка здійснюється природним шляхом через переточну щілину, а потім - до найближчого витяжного каналу, наприклад, кухонного.

Варіант 3. Якщо вентиляція приватного будинку забезпечується припливно-витяжною установкою, з вбиральні здійснюється витяжка, а приплив проводиться з прилеглої кімнати.

Запам'ятайте: якщо гардеробна не обладнана вікнами, а припливний клапан встановити немає можливості, наявність власної витяжки обов'язково! Інакше зникне повітряна циркуляція, і одяг стане специфічно «пахнути».

В якостівитяжних вентиляторів для гардеробних кімнат приватних будинків можна рекоммендовати моделі з інтервальним вимикачем. Такі пристрої можуть програмуватися для здійснення провітрювання в певному проміжку часу, наприклад, в інтервалі до 15 годин, тому споживають мінімум електроенергії. Якщо воздуховод занадто довгий, краще використовувати відцентровий вентилятор або канальний вентилятор.

Вентиляція спальні приватного будинку

У спальні ми проводимо чверть життя, тому там, як ніде в будинку, має бути комфортно. Недолік свіжого повітря призводить до підвищення концентрації вуглекислого газу (кожна людина виділяє до 0,024 м³ вуглекислого газу в годину!), через що в крові знижується pH, розвивається гіпертензія, виникає відчуття занепокоєння і відчуття втоми. Саме тому в невентильованих спальнях складно виспатися!

Спальна кімната відноситься до житлових приміщень, тому вентиляція приватного будинку проектується таким чином, щоб в спальні був приплив чистого і видалення витяжного повітря,а у випадках, коли працює тільки припливна вентиляція повітровидалення відбувалося природним перетіканням через дверні або стінові решітки або з допомогою витяжного каналу природної вентиляції.

Вентиляція в спальні: державні норми

Нормування повітрообміну в спальнях описано в ДБН «Житлові будинки. Основні положення». Згідно з цим стандартом, для спалень в приватних будинках потрібно 1-кратний приплив, який можна організувати, в тому числі, за рахунок кватирки або провітрювачів.

За вимогами ДБН, витрата припливного повітря в спальні повиненно розраховуватися одним з двох способів:

• На кожну людину: від 14,4 м³/год (мінімально) до 25,2-36 м³/год (оптимально).
• На кожен метр квадратний площі: від 2,16 м³/год (мінімально) до 3,6-5,04 м³/год (оптимально).

При дотриманні вищевказаних норм повітрообміну вентиляції повітря в спальні заміського будинку не застоюється, знижується концентрація CO2, а волога, що скупчилася за ніч в постільній білизні і матраці, випаровується.

Вентиляція спальні: варіанти для приватного будинку

Керований повітрообмін, фільтрація повітря, що поступає і його підігрів (при необхідності) в приватних будинках дозволяють забезпечити установки приточно-витяжного типу. В цьому випадку, в спальнях може розміщуватися як припливна, так і витяжна гілка мережі. Гілки повинні розташовуватися в протилежних кінцях приміщення.

Вентиляційна установка в приватних будинках часто розташовується на горищі і обслуговує весь будинок.

Підігрів повітря може здійснюватися калорифером, поєднанням калорифера і рекуператора (економія 20-50% електроенергії на підігрів) або за допомогою гарячої води з опалювального контуру. Справедливості заради, відзначимо: вартість подібних рішень висока, та й обслуговування (періодичне) необхідне. Як наслідок, такий варіант оптимальний, в основному, для багатокімнатних заміських будинків і резиденцій в 2-4 поверхи.

Вентиляція спальні в приватному будинку може здійснюватись і з використанням припливних гігрорегульованих клапанів, які встановлюються через крізний отвір в стіні або в віконну раму. Їх видно з фасаду будинку (стінні клапани), зате працюють безшумно і можуть регулюватися за допомогою заслінки. Установка брізерів (провітрювачі з вентилятором) в спальнях приватних будинків небажана через шум, який створює вентилятор. Витяжка в цьому випадку проводиться витісненням через вентиляційний зазор під дверима або через дверну вентиляційну решітку.

Вентиляція вітальні приватного будинку

Особливістю віталень приватних будинків можна вважати їх значну площу – найчастіше такі приміщення об'єднуються з кухнею, камінним залом, більярдною або критою верандою. Також вітальня може бути двусвітною або без зовнішніх стін (суцільне скління).

Виходячи з перерахованих вище індивідуальних особливостей, висоти стелі і того, чи є вітальня окремим приміщенням, до вентиляції приватних будинків пред'являються різні вимоги щодо кратності повітрообміну і заощадження тепла.

Варіанти вентиляції вітальні в приватному будинку

Вентиляція вітальні приватного будинку повинна проектуватися під час будівельних робіт. До її завдань відноситься:

• Подача достатнього об'єму свіжого повітря.
• Відведення диму від каміна, якщо він є в наявності (використовують спеціальні камінні вентилятори).
• Попередження утворення зон «застою» і «подушки» з відпрацьованого повітря у вітальнях з другим світлом.
• запобігання проникнення неприємних запахів з кухні або санвузлів.

З цією метою може використовуватися природна вентсистема або спеціальні вентиляційні установки.

Необхідність облаштування примусової вентиляції виникає в багатоповерхових особняки, будинки з великою площею приміщень і герметичних будинках. До допомоги установок примусової вентиляції вдаються і у випадках виявлення помилок в облаштуванні природної вентсистеми, допущених на стадії будівництва коробки будинку.

Якщо будинок вже побудований, вентиляція вітальні в приватному будинку може облаштовуватися за допомогою стінових і віконних інфільтраційних клапанів – провітрювачів, що забезпечують приплив очищеного свіжого повітря (фільтрація EU3). Стінні моделі можуть бути механічними або електричними, з можливістю підігріву припливу.

Якщо будівництво ще ведеться, і в планах – облаштування ефективної регульованої вентиляції з хорошим очищенням припливного і використанням тепла повітря, що видаляється, монтується припливно-витяжна вентустановка. При відсутності необхідності в рекуперації можна використовувати компактну припливну установку в поєднанні з природною витяжкою. У будь-якому випадку, в вітальню направляється припливний повітропровід, який ховається за підвісною стелею або коробом. Примусова або природна витяжка проводиться з суміжного або об'єднаного з вітальнею приміщення.

Вентиляція вітальні з другим світлом проектується і з нижньої, і з верхньої частини: 2/3 витяжки з верху, і 1/3 з низу. При цьому організовується приплив з аналогічним об'ємом і пропорціями.

Вентиляція гаража приватного будинку

Гаражі в приватних будинках можуть відрізнятися площею, розташуванням (в окремій будівлі, прибудовані до будинку або вбудовані в нього), а також кількістю машиномісць. Вони використовуються для стоянки і обслуговування автомобілів, тому вентиляція в гаражі повинна справлятися, в першу чергу, з відведенням вихлопних газів, запахів пального і автохімії.

Другим завданням гаражної вентиляції вважається зниження вологості повітря, контроль параметрів якої необхідний для захисту деталей кузова автомобілів від корозії. Корозія може виникати через підвищену вологість після миття авто, через надмірне опалення в гаражі або конденсату, що утворюється в холодну пору року.

Види вентиляції гаража

В гаражах може проектуватися:

• Вентиляція природна
• Вентиляція Механічна
• Вентиляція комбінована (природна + механічна)

Облаштування природної вентиляційної системи гаража в приватному будинку не завжди можливо. Гараж має бути опалюваним (взимку температура всередині повинна бути не менше +5 С), а для забезпечення необхідного повітрообміну можуть знадобитися занадто великі вентиляційні решітки, що призведе до вихолодання. Також робота природної системи залежить від вітрів і метеоумов.

Як наслідок, нерідко природна припливно-витяжна система в гаражах доповнюється примусовою витяжкою, що працює в періоди, коли двигун машини запущений.

Правильна вентиляція в гаражі: вимоги

Деякі вимоги до вентилювання гаражів викладені в ДБН. Згідно з ними, гаражі повинні бути обладнані системою припливно-витяжної вентиляції з фільтрами і глушниками. Для гаражного підвалу будується окремий витяжний канал.

Також повинна забезпечуватися протидимна механічна витяжна вентиляція гаража приватного будинку. Якщо гараж одноповерховий, з цим завданням повинна справлятися природна вентсистема.

Фахівці рекомендують облаштовувати витяжну вентиляцію з розрахунку не менше 150-300 м³/год на один автомобіль. Приплив роблять рівним витяжці, помноженої на коефіцієнт 0,8. При потужності двигуна авто понад 120 к. с. параметри витяжки повинні бути збільшені до 350-650 м³/год на одну машину.

Включення витяжного вентилятора по датчику CO – найдорожчий варіант, тому нерідко вентилятор в гаражах включається при відкриванні воріт, а на відключення встановлюється півгодинний таймер.

Дуже часто в металевих гаражах застосовують дахові вентилятори для організації витяжки.

Правильна вентиляція гаража: розташування припливних і витяжних каналів

Приплив до гаражу підводиться в нижній частині споруди, на відстані до 30-50 см від рівня підлоги, і, бажано, з того ж боку, що і в'їзні ворота. У нижній частині воріт можуть встановлюватися вентиляційні решітки для природного припливу.

Примусова витяжка в гаражі повинна проводитися в рівному обсязі з двох висотних зон: 1/3 і 2/3 висоти з протилежного боку припливу.

Вентиляція сауни приватного будинку

Любителі попаритися часто будують лазню або сауну, що примикає до приватного будинку, або на території прибудинкової ділянки. Однак якщо вентиляція сауни і лазні недостатня або спроектована з помилками, можна нашкодити не тільки свєму власному здоров'ю, але і здоров'ю гостей, запрошених в парилку.

Вентиляція в саунах і лазнях: причини облаштування

Якісна вентиляція в парильні забезпечить:

• Комфортні умови під час процедури
• Рівномірний розподіл тепла
• Запобігання гниттю дерев'яних елементів, утворення грибка і цвілі
• Захист від появи і вбирання неприємних запахів
• Просушування сауни і лазні після їх використання
• Нормалізацію рівня вологості

Правильно вентильованій парній відсутні протяги і, при цьому, не душно, а після банних процедур відчувається відновлення сил і прилив енергії. Водночас, будь-які ознаки головного болю, тяжкості та утруднення дихання відсутні. Крім того, тільки з грамотно спроектованою вентиляцією в лазні можна отримати максимум користі від цілющих трав.

Схеми організації вентиляції сауни в приватному будинку

Природного вентилювання буває достатньо в російських лазнях, але при такому способі спостерігається сильна залежність від сезону – влітку відбувається зниження інтенсивності заміщення витяжного повітря припливним. Щоб домогтися вентилювання, що не залежить від параметрів зовнішнього середовища, з одночасним забезпеченням комфортного мікроклімату у великих парних (в тому числі – з басейном), в лазнях і саунах облаштовується механічна вентиляційна система.

Ефективних схем організації механічної вентиляції в лазнях і саунах з піччю, розміщеної всередині парилки, кілька:

Припливна. Приплив, організований за допомогою припливного вентилятора, направляється через отвір, розміщений вище на 50 см від грубки. Витяжний канал розташовують на висоті 200-300 мм від площини підлоги на розташованій навпроти стіни. В результаті, у печі відбувається нагрів свіжого повітря, він піднімається до стелі, витісняючи відпрацьоване повітря і, охолоджуючись, опускається з подальшим видаленням через витяжний канал. Подібна схема підійде для великих парних.

Витяжна. Приплив формується через канал, вихід якого розміщений під пічкою (300 мм від підлоги). Витяжний канал з витяжним вентилятором для басейну розміщують близько підлоги (стіна – протилежна) на 100-150 мм вище припливного. Після надходження в парну свіжі повітряні маси будуть нагріватися від грубки, підніматися до стелі, охолоджуватися і опускатися до витяжного отвору. Дана схема забезпечить дуже швидку зміну потоків.

Припливно-витяжна. Схема підходить для вентилювання і парної, і примикаючого туалету або мийної. Приплив організовується за допомогою вентилятора, розміщеного в каналі вище на 50 см від грубки. У стелі в мийній або туалеті розміщується витяжний вентилятор. Повітря, рухається до протилежної стіни. Там він втягується через зазор під дверима в туалет або мийну.

У всіх випадках необхідно використовувати вологозахищені, стійкі до високої температури вентилятори з можливістю керування обертами.

Вентиляція в підвалі приватного будинку

Опалювальні підвали в приватних будинках і котеджах нерідко використовуються не для зберігання овочів або складування відживших своє речей, а для встановлення домашнього кінотеатру, організації більярдної, тренажерного залу, сауни, басейну та інших приміщень, не вимогливих до кількості денного світла.

У разі наявності підвального приміщення вентиляція приватного будинку повинна обслуговувати і його, інакше комфортних умов для перебування там досягти не вдасться. Проектуватися вентиляційна система підвалу повинна до початку будівництва будинку. В іншому випадку, доведеться витратитися на дорогу реконструкцію.

Вентиляція в підвалі будинку: основні завдання

Через те, що підвали заглиблені в землю більш ніж на половину висоти поверху, потрапляння повітря шляхом природного провітрювання в них обмежене. В результаті, поява затхлого запаху стає для підвальних приміщень досить поширеним явищем. Крім того, через недостатню гідроізоляцію будинку в підвалах підвищується рівень вологості, що сприяє утворенню і поширенню цвілевих і грибкових уражень.

Вентилювання підвалу забезпечує:

• Регуляцію вологості повітря і запобігання появи грибка і цвілі.
• Боротьбу з затхлим запахом.
• Оптимальний мікроклімат для використання розміщених в підвалі приміщень.
• Захист від метану, радону та інших ґрунтових газів.

Видалення надлишкової вологи сприяє також збереженню несучих властивостей фундаменту і будівельних матеріалів вдома.

Як організовується вентиляція підвалу приватного будинку?

Для регулярного провітрювання підвальні приміщення повинні обов'язково забезпечуватися припливом свіжого повітря і витяжкою. Витяжка в підвалі середнього або великого будинку повинна бути примусовою, з не менше ніж одноразовим повітрообміном. Приплив організується через продухи, а також за допомогою механічних припливних вентиляційних пристроїв.

Якщо у підвальних приміщеннях допускається перетікання повітряних мас, вентиляція підвалу може формуватися за рахунок використання припливної установки, що подає свіже повітря в «чисті» приміщення, і витяжки, встановлені в «брудних» приміщеннях (туалетах, підсобних приміщеннях). В якості витяжних пристроїв найбільш раціональним є застосування канальних або відцентрових вентиляторів. До переваг цієї схеми відносяться низький шум, довговічність обладнання і можливість його цілодобової роботи з частковим очищенням повітря.

Вентиляція льоху в приватному будинку

Погріб може організовуватися як у самому будинку, але тоді вентиляція приватного будинку повинна проектуватися з урахуванням його обслуговування, так і на території присадибної ділянки, в металевому гаражі або в сараї.

Правильна вентиляція льоху забезпечує циркуляцію повітря для збереження там овочів від гниття, запобігання розвитку спор цвілі і грибка. Також нормалізація вологості і повітряного балансу за допомогою вентиляції дозволяєтся використовувати льох з максимальним для себе комфортом – при його відвідинах не виникне почуття бридливості, а повітрям всередині нього можна буде дихати без ризику для дихальної системи.

Відзначимо також: вентиляційна система льоху повинна оберігати овочі, консервацію і заготовки від замерзання взимку і проростання ранньою весною.

Способи організації вентиляції в погребі

Більшість погребів обладнуються припливно-витяжною вентиляційною системою з природним спонуканням. Для цього в протилежних кінцях погреба вертикально встановлюються труби з пластику, азбестоцементу або жесті діаметром 125-160 мм.

Припливна труба опускається практично до підлоги, не доходячи 20-30 см до його площини (її діаметр може бути більше витяжної труби). Витяжка погреба розміщується практично врівень з його стелею.

І припливна і витяжна труби зверху повинні мати металеву сітку від птахів і гризунів. Обидві вони повинні височіти над дахом споруди, встановленої над погребом, на 1 м, а якщо льох земляний і розміщений на ділянці – на 0,5-1 метр над рівнем грунту. На виході витяжного каналу встановлюється дефлектор. Для запобігання замерзання овочів ставляться шибери, якими регулюється повітрообмін.

Слід зазначити: природна вентиляційна система для льоху – рішення, не завжди можливе, і не завжди оптимальне. Більшість її супротивників - люди, яким не хочеться псувати дах будинку через прокладку труб для вентилювання льоху. Звичайно, виходи труб вентиляції можна перенести на фронтон будинку, але краще вдатися до облаштування вентсистеми примусового типу.

Перш за все, примусова вентиляція буде єдино правильним варіантом для тих домовласників, чий льох розташований під шаром газону – стирчащі посеред ділянки труби зіпсують весь ландшафтний дизайн. У цьому випадку механічна вентиляція зможе працювати через горизонтально розташовані повітроводи з різним числом поворотів, а оголовки труб можна вивести біля паркану. Крім того, примусовою системою можна керувати з дому, отримуючи інформацію про температурні показники від бездротового термометра, а електроенергії вона споживає не так вже й багато.

Для механічного вентилювання погребів також прокладаються припливна та утеплена витяжна труба, але для витяжки встановлюються витяжні вентилятори. З метою зниження ризику ураження електрострумом всередині льоху краще використовувати витяжні канальні 220-вольтні вентилятори або відцентрові 12-вольтні вентилятори.

Приклад організації вентиляції в приватному будинку

Навіщо потрібна вентиляція в приватному будинку?